Притча про чотири свічки

Ця історія займе лише хвилину для прочитання, але її мудрість залишиться з вами на все життя.

Чотири свічки спокійно горіли, повільно танучи від полум'я. Настала така тиша, що можна було почути їхню розмову.

Перша свічка лагідно заявила:

- Мене звати Спокій. На жаль, люди не вміють цінувати мене, і мені, здається, доведеться згаснути.

Її світло одразу згасло.

Друга свічка тихо сказала:

- Моє ім'я - Віра. Мене, здається, забули. Люди відвернулися від мене, не бачачи в мені сенсу.

І вітерець одразу забрав її світло.

Третя свічка зі смутком у голосі сказала:

- Я названа Любов'ю. Я більше не можу горіти. Люди ігнорують моє існування, вони забувають про тих, хто любить їх, і про своїх близьких.

І вона згасла у темряві.

Раптом до кімнати увірвався дитина і, побачивши три згаслі свічки, у переляку закричала:

- Чому ви згасли? Вам потрібно горіти! Я боюся темряви!

Тоді четверта свічка промовила:

- Не бійся і не сумуй. Доки я горю, ми завжди можемо знову запалити інші свічки. Адже я - НАДІЯ.

Тож нехай полум'я Надії завжди палає у наших душах!